Тема. Суспільство.
Влада князя. «Руська правда». Місто і село. Сільське господарство, ремесло і
торгівля.
Мета:
ознайомити учнів із соціальним і господарським життям Київської Русі; підвести
учнів до усвідомлення того, що економічний розвиток тісно пов'язаний з
політичним; сприяти розвитку уміння аналізувати історичні факти і події;
сприяти розвитку вміння оцінювати значення історичних подій, узагальнювати
фактичний матеріал, робити висновки; виховувати інтерес до вивчення минулого
українського народу..
Обладнання: підручники,карта»Давньоруська держава в ІХ-ХІ ст.», атласи,
ілюстрації, дидактичний матеріал, таблиці, схеми.
Тип уроку: засвоєння нових знань
|
Етап уроку
|
Діяльність вчителя
|
Діяльність учнів
|
|
І.Актуалізація
опорних знань учнів
|
Бесіда
|
Учні дають
відповіді на запитання вчителя
|
|
ІІ.Мотивація
навчальної діяльності
|
Прийом «Дивуй»
|
Учні налаштовуються
на уявну подорож у Київську Русь ІХ-Х ст.
|
|
ІІІ.Повідомлення
теми, мети , цілей і завдань уроку
|
Оголошення теми,
мети уроку вчителем
|
Учні записують у
зошити тему і план уроку
|
|
ІV.Сприйняття та
усвідомлення учнями фактичного матеріалу
|
|
|
|
1.Політичний лад
Київської Русі. Влада князя.
|
Розповідь вчителя
|
Учні слухають
розповідь вчителя, складають схему «Політичний лад Київської Русі»
|
|
2.Склад та заняття
населення.
|
Самостійна робота з
підручником, уривком з історичного джерела
|
Учні опрацьовують
текст підручника, уривок з історичного джерела, таблицю «Соціальна структура
населення Київської Русі», розглядають ілюстрації , виконують завдання 1.2.3.
|
|
3.Життя людей у
селі
|
|
Учні слухають
розповідь однокласника, записують у зошити нові поняття та слова.
|
|
4.Міста і міське
життя
|
Самостійна робота з
підручником
|
Учні працюють з підручником
самостійно і складають опорний конспект
|
|
V.Осмислення
взаємозв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу
|
Метод «Кубування»
|
Очні по черзі
передають куб, на гранях якого написані завдання «Опишіть це..», «Дайте
характеристику», «Встановіть асоціації,..», «Запропонуйте аргументи за і
проти», «Порівняйте це…», «Знайдіть застосування цьому…».
|
|
VІ.Узагальнення і
систематизація знань
|
Складання
вірша-сенкана
|
Держава
|
|
VІ.Підсумки уроку
|
Підведення
підсумків уроку
Виставлення оцінок
та їх мотивація
|
|
|
VІ.Повідомлення
домашнього завдання
|
1.Опрацювати
відповідний матеріал підручника.
2.Скластипорівняльну
таблицю «Становище різних верств населення Київської Русі».
|
Учні записують
домашнє завдання у щоденники
|
Додатки до уроку
Бесіда.
1.Що таке держава?
2.Які з якими
державами стародавнього світу ми знайомилися на уроках історії в 6 класі?
3.Доведіть, що
Київська Русь була державою?
«Кращі люди» Київської Русі
|
Великий князь
|
Представник
правлячої династії Рюриковичів
|
|
Духівництво
|
Поділялось на
верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи) і рядових священнослужителів
(ченці)
|
|
Удільні князі
|
Керували
землями-князівствами, також належали до династії Рюриковичів
|
|
Бояри
|
Формувалися з
родоплемінної знаті і верхівки дружинників, що ставали землевласниками.
|
|
Дружинники
|
Найближче оточення
князя, допомагали йому у всіх його справах, за що одержували матеріальну
винагороду
|
|
Заможні городяни
|
Купецтво, князі
бояри, княжа адміністрація (огнищанин –управитель усього господарства князя,
тіун – управитель князівського або боярського будинку)
|
«Чорні люди»
Київської Русі
|
Селянство
|
Найчисленніша
верства суспільства
|
|
Смерди
|
Особисто вільні
селяни, становили більшість усіх станів, мали своє господарство, володіли
землею, виплачували державі данину, виконували на її користь деякі повинності
|
|
Закупи
|
Селяни, що втратили
своє господарство і потрапили в залежність до феодала. Закон забороняв
перетворювати тимчасову залежність у постійну
|
|
Рядовичі
|
Смерди, що уклали з
феодалом «ряд» (договір про найм або позику)
і відповідно до нього працювали в господарстві феодала.
|
|
Холопи
|
У повній власності
феодала; наближене до рабського , обслуговували потреби панського двору, за
гарну службу могли одержати волю.
|
|
Міські жителі
–міщани
|
Відігравали помітну
роль у житті суспільства
|
|
Ремісники, торговці
|
Особисто вільні,
платили податки і виконували повинності на користь міст
|
Нижчі прошарки
|
Наймити
|
Смерди, що
розорилися або міщани, що за певних умов наймалися працювати на феодала
|
|
Челядь
|
Різні категорії
залежного населення, яке можна було продавати, дарувати або передавати в
спадщину
|
|
Ізгої
|
Особи, що випали із
своєї соціальної групи та втратили з нею зв'язок. Ними могли стати вільні
селяни, купці. Діти священників і навіть князі. Закон охороняв їхнє життя
високими штрафами, оскільки вони залишалися особисто вільними
|
«Руська правда»
«Аще уб’ють огнищанина…,
то убивця платить за нього 80 гривень…, а за князівського під’їзного… платить
80 гривень… А за убитого князівського тіуна – 80 гривень… А за убитого холопа
або смерда –5 гривень, а за рядовича – 5 гривень…
А челядин сховається … платить 3 гривні
продажу».
Завдання.
1.Уважно прочитайте
«Руську правду». Які верстви населення розрізняє цей документ? З чого видні відмінності у їхньому становищі?
2.Перед вами
ілюстрації – зображення представників різних верств населення. Визначте їхнє соціальне становище.
3.Розташуйте подані
категорії населення Київської русі у вигляді ієрархічної драбини: князь, холоп,
смерд, боярин, закуп. Рядович, воїни, воєводи.
Немає коментарів:
Дописати коментар