Тема. Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського
ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства.
Мета: охарактеризувати
процес утворення Кримського ханства, показати наслідки татарських походів на
українські землі; сприяти вдосконаленню вміння
працювати з картою, аналізувати; сприяти формуванню навичок самостійної роботи; розвивати
критичне мислення учнів; виховувати повагу до минулого українського народу й
формувати історичний світогляд учнів.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Обладнання:підручники, атласи, тексти історичних джерел, ілюстрація «Татари
ведуть ясир».
|
Етап уроку
|
Діяльність вчителя
|
Діяльність учнів
|
|
І.Актуалізація
опорних знань учнів
|
Метод «Мікрофон»
|
Учні дають
відповіді на запитання вчителя
|
|
ІІ.Мотивація
навчальної діяльності
|
|
|
|
ІІІ.Повідомлення
теми, мети , цілей і завдань уроку
|
Оголошення теми,
мети уроку вчителем
|
Учні записують у
зошити тему і план уроку
|
|
ІV.Сприйняття та
усвідомлення учнями фактичного матеріалу
|
|
|
|
1.Князівство
Феодоро в Криму
|
Розповідь вчителя
|
Учні слухають розповідь
вчителя, знаходять на карті міста, які називає вчитель
|
|
2.Гіреї.
|
Робота з
інформаційними картками
Робота з уривком з
роману «Бунтівний князь»
|
Учні читають
повідомлення про діяльність Гаджі-Гірея та Менглі-Гірея і складають порівняльну характеристику політики
Гаджі-Гірея та Менглі-Гірея. Зробіть висновок щодо її наслідків для
українських земель.
Учні працюють з
уривком роману і дають відповіді на запитання
|
|
3.Суспільний устрій
та культура ханства.
|
Розповідь вчителя.
|
Учні слухаючи розповідь
вчителя складають схеми, які відображають державний та суспільний устрій
ханства.
|
|
ІV.Осмислення
взаємозв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу
|
«Мозковий штурм»
Складання
оповідання
|
Учні дають власну
оцінку діяльності ханів Гаджі-Гірея та Менглі-Гірея.
Виконання учнями
завдання 4
|
|
VІ.Узагальнення і
систематизація знань
|
Робота виконання
завдань 1,2,3
|
Учні у зошитах
виконують завдання
|
|
VІ.Підсумки уроку
|
Підведення
підсумків уроку
Виставлення оцінок
та їх мотивація
|
|
|
VІ.Повідомлення
домашнього завдання
|
1.Опрацювати
відповідний матеріал підручника.
2.Скластиплан
екскурсії до середньовічного Криму.
|
Учні записують
домашнє завдання у щоденники
|
Додатки до уроку
Метод «Мікрофон».
– Що ви знаєте про події попередньої доби
історії Криму та Північного Причорномор’я?
Гаджі-Гірей (? – 1446рр.) – кримсько-татарський державний,
політичний і військовий діяч. Засновник Кримського ханства, перший кримський
хан (1427-1456, 1456-1466рр.) з династії гіреїв. У 1427 році Гаджі-гірей
з’являється у Криму. Царевич вирішив скористатися нагодою захопити кримський
улус. Незабаром Гірей на чолі 16тис. ногайських нукерів (дружинників) вступив в
Ексі-Крим (1428р.). Він відразу намагається зміцнити свою владу, звернувшись за
підтримкою до родів Криму, до власниці замку Чуфуд-Кале Джаніке-ханчі та до
влади міста Солгат. У цей час почав карбування власної монети. У зв’язку з
появою міцного супротивника (Улу Мухаммеда) знать півострова (за винятком
Джаніке-ханчі) віддала перевагу лояльності до Улу Мухаммеда. У результаті
Гірей, контролюючи лише солдат, був змушений тікати. Він забрав частину родової
скарбниці й почав готуватися до нової війни. Гаджі-Гірей залучається підтримкою
Великого князівства Литовського. Великий князь Сігізмунд хотів поставити на
чолі кримського улусу вірну і покірну людину. Цим він сподівався захистити
кордони Литовської держави від набігів татар. У 1431 році Гаджі-Гірей на чолі
заново зібраного війська вторгся в Крим і обложив Солхат, який після бою
відчинив перед ним ворота. Ці події стали початком боротьби кримських татар за
незалежність. Гаджі-Гірей не збирався залишатися намісником і, разом з тим, не
хотів бути ханом Золотої Орди. Щоб відстояти Крим, йому довелося змагатися з могутніми супротивниками – улу
Мухамедом і хаджі-тарханським правителем Кучук Мухаммедом (Мухаммедом
«Маленьким»). Останні активно воювали один з одним, одночасно намагаючись
захопити Крим. Зібравши навколо себе добірне військо, Гаджі-гірей спрямував
свої удари спочатку на загони Улу Мухаммеда, і розбивши першого, направив свої
сили на Кучук Мухаммеда, що наступав із приволзьких берегів. Цей противник був
також переможений, у результаті чого
Гаджі-Гірей закріпив за собою не тільки високий авторитет серед татр, а й міг
уже вважати себе володарем абсолютно незалежного престолу, влада якого
поширювалася не тільки на Кримський півострів, але й на інші прилеглі
північно-східні степи й західні степи до Дніпра і Дону. Новий хан береться за
проведення державних справ. Від Джаніке-ханчі він отримав у власність замок
Джантим-Кале (Кирк-Ер, сучасний Чуфут-Кале) і зробив своєю базою на випадок
війни. У майбутньому тут виникне нова столиця – Бахчисарай. Гаджі-Гірей задумує
значні реформи в Криму, але для цього потрібно було укріпити свою владу.
Наступним кроком мало стати об’єднання всієї території півострова, на той час
розділеного на степову частину, підвладну татарам, Кафу з Готією (тобто з
південним берегом Криму до Балаклави включно) і невеликим незалежним
християнським Мангупським князівством. У 1449 році Гаджі-Гірей за підтримкою
польського короля Казимира ІV оголосив незалежність ханства від Золотої Орди.
Після цього він обіймав престол до своєї смерті в 1446 році.
Менглі-Гірей
(1445-1515рр.) – кримсько-татарський державний, політичний і військовий діяч.
Кримський хан (1466, 1469-1475, 1478-1515) з династії Гіреїв. Син Гаджі_гірея,
засновника Кримського ханства. У 1478 році прийняв протекторат Османської
імперії, під яким ханство перебувало до кінця ХVІІІ ст. За правління
Менглі-Гірея відбулося остаточне відокремлення Кримського ханства від Золотої
Орди. У 1475 році був змушений визнати себе васалом Османської імперії. За
Менглі-Гірея Кримське ханство вело війни проти Польщі, Великого князівства
Литовського, Московії та Молдавії. Влітку 1482 року Менглі здійснив похід на Україну
за намовлянням московського князя Івана ІІІ. 1 вересня він захопив Київ, спалив
собори й церкви, узяв у полон багато людей. У подарунок Москві хан вислав віз із награбованим добром із
київських соборів і церков. У 1492-1497 рр., уклавши союз із московським
князем, здійснив низку спільних походів на Київщину, Поділля, Волинь і
Чернігівщину. У 1493р. Менглі-Гірей уже разом із великим князем московським
Іваном провели спільний похід на Київ та Київщину. У 1497 році загони Менглі І
Гірея були розбиті К.Острозьким, а 1505 р. – М.Глинським під Клецком. Вів
тривалу боротьбу проти хана Великої Орди Ахмата та його синів (завершилась
перемогою Менглі І в 1502р.). Побудував нову ханську резиденцію в містечку
Салачик у долині біля Кирк-Еру (сьогодні це околиця Бахчисарая). За правління
Меглі І було встановлено титул калги – першого спадкоємця престолу, якого
призначав хан. Збудував у Салачику палацовий комплекс Девлет-Сарай (не
зберігся). Поруч із палацом побудував Зинджирли-медересе (1500р.) і дюрбе
Гаджі-Гірея, де згодом було поховано і Менглі.
– Прочитайте уривок із роману Д.Міщенка
«Бунтівний князь» і дайте відповіді на запитання.
Д.Міщенко «Бунтівний князь».
Кримський хан Менглі-Гірей має підстави
пишатися не лише вітцем своїм, великим і непереможним Хаджі-Гіреєм. А й самим
собою …, коли вітець зважився далекого 1430р. остаточно порвати стосунки із
Золотою Ордою й, осівши в напівзаселеному греками-колоністами та слов’янами
Криму, створити своє, ні від кого не залежне ханство, то він, Менглі-Гірей, пішов
значно далі: узаконив існування свого ханства на цій землі міцним союзом із
сусідами… багато хто із мурз і навіть беїв підозріло дивляться на загравання з
гяурською Москвою і вже зовсім нарікають на те, що піддався зверхності
турецького султана. Недоумки! Віслюки!.. Московити ж он як далеко, їх
розділяють із Татаристаном безмежні простори урусів, турки ж і зовсім за морем.
Чи таких союзників треба остерігатися?.. Зате підтримка он яка буде. І вигода
також.
- Які грецькі та
генуезькі колонії існували в Криму?
- Поясніть значення
слів «мурзи» і «беї».
1.Визначте, про яке
князівство йдеться.
- Невеличке
середньовічне християнське князівство на південному заході Криму зі столицею в
місті Мангуп, яке існувало у ХІІ-ХV ст.
2.Визначте, про яке
місто йдеться.
Місто (сучасна Феодосія), засноване
генуезцями в 60-х рр. ХІІІст., де перебував найбільший невільничий ринок у
Криму.
3.Виправте історичні
помилки у тексті.
Кримське ханство утворилося в 1475
(1449р.). Воно зайняло землі Кримського півострова, Кавказу, Прикубання (землі
Кримського півострова, північного Причорномор’я, Приазов’я, Прикубання). Ханство приваблювало правителів сусідніх
держав – Священної Римської імперії, Візантії, Польщі, Московського князівства
(Литви, Польщі, Туреччини, Московського князівства). У 1470-ті рр.
безпосередньо до кордонів Кримського ханства підступили володіння Візантії
(володіння Туреччини). Тому в 1480р. (1478р.). Кримське ханство визнавало себе
васалом Трансільванії (Туреччини).
4.Складіть невелике оповідання, використовуючи
запропоновані слова і дати. Доберіть назву до нього.
Перелік слів і дат:
Причорномор’я, татари; Золота Орда; Кримський улус; ХVст; Гаджі-Гірей; 1449р.;
Бахчисарай
Погляд історика.
«Ідучи в похід, татарський вояк брав із собою
по троє-четверо коней, пересідаючи з одного на другого на бігу. Це дозволяло
долати за день до 100 км , тобто становило
рекорд, недосяжний для кожної з європейських армій. Окрім того, кожен татарин,
вирушаючи в похід, обов’язково віз три-чотиримісячний запас сушених харчів, тож
військо ніколи не було обтяжене обозом, а оскільки не вживало артилерії ( і
взагалі – не любило й боялося вогнепальної зброї, покладаючись лише на стріли
та шаблю), це додавало йому ще більшої маневреності».
Н.Яковенко
«… Вони(татари)
виявляють рівність і одноманітність одягу, і схожим способом життя, вважаючи
беззаконням і гідним покарання, навіть биття палицями, якщо хто-небудь з людей
їх носить плаття, шапку або довге волосся не так, як в їх землі і не за старим
звичаєм, або якщо хто-небудь має у себе особливу їжу, не розділяючи її з
присутніми, або сам господар візьме що-небудь, перш, ніж виставлено всім,
розділено на шматки і ретельно змішано, так, щоб кожному з присутніх дісталося
однакове. І в дорозі все дорожнє у них загальне, але все-таки вони навперебій
прагнуть зробити послугу будь-якому старшому за віком або немічному. Удома вони
також гостинні до кожного подорожнього і чужака, надають задарма і їжу, і дах,
але на відстані від стійбищ. Втім, в іншому вони не так вже чемні, бо у них
жодним чином не дозволено дивитися на їх дружин гостеві, другові, а також
співтрапезнику, у якій би він не був милості; і вони тримають дружин бідних
узаперті у віддалених покоях… і перекладена на них вся кравецька і шевська
робота, втім не без їхньої згоди… Оскільки ці варвари знають, що немає нічого
кращого для народів, чим доблесть і військова дисципліна, і що мужність полягає
в твердості, то, відкидаючи зніженість і розпещеність, ведуть життя суворе, з
дитинства займаються верховою їздою і вже з колиски вони їздять верхи… І хоча
володіють татари худобою, що рясно плодиться, все ж таки вони ще багатше
чужоземними невільниками, тому і забезпечують ними і інші землі. Адже у них не
стільки худоби, скільки невільників… До них низкою прибувають кораблі із-за
Понта і з Азії, завантажені зброєю, одягом, кіньми, а йдуть від них завжди з
невільниками…»
М.Литвин «Про нрави татар, литовців і
москвитян».
Немає коментарів:
Дописати коментар