Внутрішня та зовнішня політика Івана Мазепи. Українське бароко: архітектура та образотворче мистецтво. Розвиток освіти. Україна в подіях Північної війни. Пилип Орлик.

Тема. Внутрішня та зовнішня політика Івана Мазепи. Українське бароко: архітектура та образотворче мистецтво. Розвиток освіти. Україна в подіях Північної війни. Пилип Орлик.

Мета: охарактеризувати політичне становище Гетьманщини наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст., гетьманування Івана Мазепи, особливості його зовнішньої та внутрішньої політики, культурно-просвітницької діяльності; визначити, яке місце посідала Україна в подіях Північної війни; ознайомити учнів з основними положеннями першої української Конституції; ознайомити з пам’ятками культури та архітектури даного періоду; розвивати вміння давати характеристику історичному діячеві, пояснювати значення його діяльності, робити певні висновки та узагальнення, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; виховувати почуття патріотизму, повагу до історичного минулого українського народу.

Обладнання: підручники, карта «Українська держава за гетьмана Івана Мазепи», портрети І.Мазепи, П.Орлика, картки з ілюстраціями та уривками документів.

Тип уроку: комбінований

ХІД УРОКУ

І.Організаційний момент.

ІІ.Мотивація навчальної діяльності

    Учитель. Протягом вивчення теми ми з вами ознайомилися з історичними подіями в Україні в ХVІ–  ХVІІ ст., з рядом визначних осіб, які відіграли важливу роль в історії України. Це І.Самойлович, П.Дорошенко, Б.Хмельницький та інші гетьмани. Сьогодні ми з вами проаналізуємо діяльність одного з найзагадковіших і неоднозначних правителів України – Іваном Мазепою, а також з автором першої української Конституції Пилипом Орликом.

ІІІ.Актуалізація опорних знань учнів.

«Асоціативний кущ»

    У центрі дошки записано ключове поняття, від нього проводяться стрілки, учні називають слова-асоціації, учитель записує їх.

                                         Хмельницький             Козак

 

                                                               

  Січ             Гетьманщина            Гетьман

                                           

                                               Татари            Переяславська рада

                                                       Поляки

Гра «Герой, дата, подія».

Учні заповнюють пропуски у тексті карток.

1.Хмельницький ________       Переяславська рада (1654р.)

2.Трясило – 1630 ______________      («Тарасова ніч»).

3.1635р. – ____________________   зруйнування Кодака (І.Сулима).

4.Самойлович – «Конотопські статті» _________       (1672р.).

5.Брюховецький ________    червень 1663р.________   (Чорна рада, м.Ніжин).

І.Вивчення нового матеріалу.

1. «Вічний мир».

 Розповідь вчителя.

Складання таблиці «Умови вічного миру. 6 червня 1868р.»

• Річ Посполита визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запоріжжя, Чернігово-Сіверську землю.

• Польська сторона відмовилась від зазіхань на Київ, за що отримала відшкодування.

• Брацлавщина і Київщина ставали нейтральною зоною.

• Північна Київщина, Волинь, Галичина відходять до Польщі.

• Поділля залишається під владою Туреччини.

Метод «Мікрофон»

- Чи погіршилось становище України після підписання Вічного миру? Чому? Доведіть.

2.Обрання гетьманом Івана Мазепи.

Робота з документами.

Документ 1. Зі спогадів шотландського генерала Патріка Гордона про обрання гетьманом Івана Мазепи.

    «25-го виступили в поле неподалік від козацького табору вибрані полки та стільці… Близько 10-ї години з великого табору прибув генералісимус з боярами й визначним людьми перед військо. Вони подалися до шатра…, наказали принести всі знаки гетьманської влади й покласти на малий стіл, накритий дорогим килимом… Усім козакам наказали стати кругом. По тому визначні з них подалися разом з боярами до шатра-каплиці. Після молитов, що  тривали приблизно чверть години, всі вийшли з шатра. Генералісімус сказав козакам, що царі, згідно зі старим звичаєм, дозволили їм обрати вільними голосами гетьмана. Він зажадав, щоб вони ухвалили рішення. Спочатку запанувала коротка тиша. Але згодом почулися голоси, що хочуть обрати Мазепу. Це скоро поширилося, і всі почали кричати, що хочуть Мазепу на гетьмана. Генералісімус запитав визначних козаків, кого вони хотіли б мати за гетьмана.

     Усі одностайно відповіли, що хочуть Мазепу». (Власов В. Історія України.8 клас: Навчальний посібник. –К.:А.С.К., 2000. –с.186-187)

Документ 2.  М.С Грушевський про обрання гетьманом Івана Мазепи.

     «Тим часом на першу вість про арешт Самойловича у війську і по полках почалися розрухи против старшини: в таборі під Кодаком прилуцькі козаки вкинули свого полковника і суддю полкового в огонь і засипали землею; в Гадяцькім полку побили декого з старшини, в інших громили старшину… – приятелів гетьмана бувшого. Тому старшина просила скорше вибрати гетьмана… Очевидно, справа вибору була облажена наперед – Іваном Мазепою. Він пообіцяв Голіцину за своє обрання 10тис. рублів, і під впливом всесильного тоді Голіцина його кандидатура не стріла ніяких перепон».

(Грушевський М.С. Ілюстрована історія України. – К.: Наукова думка, 1992. – С.335).

Завдання.

1.Порівняйте ці документи і визначте, чи однаково автори характеризують процес обрання гетьманом Івана мазепи. Чому?

2.Чи позначилась на церемонії виборів колоніальна московська політика щодо України? Відповідь обґрунтуйте.

2.Повідомлення учня про І.Мазепу.

3.Зовнішня і внутрішня політика Івана Мазепи.

Учні працюють з матеріалом підручника, інформаційним картками, з’ясовують внутрішню і зовнішню політику гетьмана І.Мазепи.

Складання таблиці «Зовнішня і внутрішня політика І.Мазепи».

4.Українське бароко: архітектура і образотворче мистецтво, розвиток освіти.

Робота в парах.

1 пара – розвиток освіти і книгодрукування.

2 пара – розвиток архітектури і скульптури.

3 пара – розвиток живопису.

4 пара – розвиток музики і театру.

5.Становище в Україні після Полтавської битви.

Вчитель . Після смерті гетьмана Івана Мазепи, козаки, що перебували з ним у вигнанні, залишилися без керівництва. Постало питання про обрання нового гетьмана. 5 квітня 1710 р. в Бендерах на козацькій раді гетьманом було обрано генерального писаря Пилипа Орлика.

За допомогою історичної довідки учні знайомляться з біографією П.Орлика.

ПИЛИП ОРЛИК.

• Народився в 1672 році неподалік Вільнюса, навчався в єзуїтському колегіумі  та Києво-Могилянській академії.

• Був управителем Генеральної військової канцелярії, потім генеральним писарем і найближчим радником І.Мазепи.

• Підтримав антиколоніальне повстання Івана Мазепи, після поразки в Полтавській  битві вирушив разом з ним в еміграцію. По смерті Мазепи був обраний гетьманом.

• Між ним і козаками було укладено угоду «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького», яка пізніше дістала назву «Конституція П.Орлика».

• У 1711 році організував похід на Правобережжя, під час якого правобережні полки  визнали його владу.

• Протягом 1711-1714 рр. робив спроби організувати антимосковську коаліцію.

• Був останнім гетьманом часів Гетьманщини, який поставив питання про створення незалежної Української держави. Помер у 1742 році у Яссах.

Робота з документом. (Уривок з Конституції Пилипа Орлика).

Завдання.

1.На якому принципі ґрунтувалося управління Україною згідно з Конституцією П.Орлика: спадкової чи виборної влади?

2.Кому належала провідна роль в управлінні – гетьманові чи генеральній старшині?

3.Чим можна пояснити запровадження Генеральної Ради?

4.В який спосіб мав здійснювати зв'язок між владою і народом?

5.Що гарантувала влада народові?

6.Які норми Конституції свідчили про її демократичний характер?

7.Яке значення мала Конституція Пилипа Орлика?

V. Узагальнення і систематизація знань учнів.

Оцінка історичного значення Конституції Пилипа Орлика

Метод «ПРЕС».

«Я вважаю…».

«Тому що…».

«Оскільки….».

«Отже…».

Історичне прогнозування.

Спробуйте передбачити подальший розвиток подій в історії Гетьманщини за часів правління Мазепи на початку ХVІІІ ст.

VІ. Підсумок уроку.

VІІ. Домашнє завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника.

2.Скласти історичний портрет Івана Мазепи, Пилипа Орлика.